Румунія як альтернатива експорту Чорним морем: чому все складніше, ніж здається, і що може зробити Україна

Центр економічної стратегії у межах серпневого огляду економіки обговорив, як Україна може зберегти експорт зерна в умовах морської блокади.

Посилення російських атак на портову інфраструктуру України призвело до того, що більшість міжнародних судновласників відмовилися заходити в чорноморські порти.

Через блокаду моря прогноз експорту агропродукції в новому маркетинговому році знизився більш ніж удвічі – з 64,4 до 29,6 млн тонн. Наслідки відчуває і металургія, зокрема про призупинення діяльності повідомили Ferrexpo та Південний ГЗК.
 
Після зупинки портів Великої Одеси Україна змушена переорієнтовувати експорт на західні кордони та Дунай. Один із ключових напрямків – Румунія та порт Констанца.

Однак можливості цього маршруту обмежені. За оцінкою «Укрзалізниці», альтернативні шляхи можуть забезпечити близько 2–2,5 млн тонн експорту на місяць, тобто половину необхідного обсягу. Значна частина потужностей Констанци при цьому вже зайнята європейським зерном.

«Констанца сама має мати свій запасний план», – вважає Валерій Кравець, старший координатор програми German Marshall Fund.

Передусім, маршрут через Румунію поступається Одесі швидкістю та вартістю. Низький рівень Дунаю обмежує завантаження суден, а слабка синхронізація автомобільного та залізничного транспорту створює додаткові затримки. Для зерна така логістика суттєво дорожча.

Крім того, Румунія переживає внутрішньополітичну кризу, водночас посилюються позиції правопопулістської AUR, яка використовує антиукраїнські наративи. На цьому тлі дедалі гострішою стає реакція місцевих аграріїв на українське зерно.

Політична нестабільність впливає і на інфраструктуру – державна румунська залізниця CFR має проблеми з фінансуванням.

Що може зробити Україна?

Насамперед Румунію не варто сприймати як логістичного підрядника України. Розширення українського транзиту має для Бухареста політичну ціну, тому співпрацю треба будувати на взаємному інтересі.

Віталій Кравець пропонує три таких напрями:

• румунська меншина та мовні питання. Для Бухареста це політично важливо, а частину кроків Україна може зробити без значних фінансових витрат.
• безпека Neptun Deep. Український досвід протидії російським морським і повітряним загрозам може бути корисним для захисту майбутньої румунської газової інфраструктури у Чорному морі.
• спільна безпека Чорного моря. Україна може активніше долучатися до співпраці Румунії, Болгарії та Туреччини та ділитися власним воєнним досвідом. Одним із майданчиків для такої роботи може стати Bucharest Forum. Важливо робити це постійно, а не лише тоді, коли проблеми з експортом уже виникли.

Раніше ми писали: 

• Чи може Польща закрити кордон для українських товарів? У новому випуску подкасту «Що з економікою?», що є спільним проєктом Центру економічної стратегії та Громадського радіо, Ірина Коссе, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій спільно з Яною Охріменко, старшою економісткою ЦЕС, проаналізувала роль економічних зв'язків Польщі та України. 
   
• Гданськ готовий підтримати Констанцу в експорті українського зерна. Польський морський порт Гданськ готовий допомогти переповненій румунській Констанці в експорті українського збіжжя. Але існують проблеми, які будуть стримувати транзит.
   
• Укрзалізниця майже на три чверті зменшила обсяги перевезення зерна на експорт. У серпні обсяги перевезення зерна на експорт залізничним транспортом в Україні зменшилися на 72% у порівнянні з липнем поточного року. Головна причина – блокада роботи морських портів в Одеській області.