Ритейл перебудовує логістику через російські обстріли

Жахливі новини про руйнування розподільчих центрів та логістичних комплексів внаслідок російських атак стали з’являтися надто часто. Агентство «Інтерфакс-Україна» звернулося до Асоціації ритейлерів України (RAU) з проханням прокоментувати ситуацію.

На думку фахівців RAU поки що системного дефіцу продуктів харчування та товарів першої необхідності немає. Однак ритейл активно розробляє нові моделі диверсифікації логістики та резервні сценарії зберігання та доставки товарів. 

Разом з тим побільшала кількість випадків локальних затримок постачання і тимчасового скорочення асортименту в окремих мережах та регіонах. «Найчутливішою є категорія fresh: молочна продукція, м’ясо, риба, яйця, овочі та інші товари з коротким терміном зберігання, для яких швидкість і регулярність поставок критично важливі, – пише «Інтерфакс-Україна». – Щодо базових товарів тривалого зберігання – круп, олії, бакалії – наразі немає підстав говорити про критичний дефіцит».

«Головне завдання для ритейлу зараз – зменшувати залежність від окремих великих логістичних вузлів. Серед рішень, які вже використовує або може масштабувати галузь, – перерозподіл товарних потоків між регіональними складами, резервні маршрути, прямі поставки від виробників до магазинів, крос-докінг та використання додаткових менших складських майданчиків», – зазначили у RAU.

Фактично ритейл переходить до більш децентралізованої моделі логістики. Вона може бути дорожчою та складнішою в управлінні, але в нинішніх умовах знижує ризик того, що втрата одного великого об’єкта порушить постачання значної частини мережі.

До асиметричних кроків також можна віднести формування розподілених резервів критичних товарів, збільшення частки прямих поставок для окремих категорій, оперативне залучення альтернативних постачальників і тимчасове скорочення ширини асортименту на користь стабільної наявності базових позицій.

«Пріоритетом стає не максимальний асортимент у кожному магазині, а безперервність постачання, – наголошують у RAU.

Сьогоднійшній основний ризик – не фізична відсутність продовольства у країні, а подальші удари по логістичній, виробничій та енергетичній інфраструктурі. Якщо атаки продовжуватимуться, це може збільшувати логістичні витрати, подовжувати строки постачання та створювати локальні перебої.

Саме тому диверсифікація логістики та резервні сценарії роботи стають для ритейлу не тимчасовим рішенням, а частиною нової моделі стійкості», – пояснили у RAU.

Від редакції: 

Разом з тим мережі непродуктового сегменту змушені закривати свої магазини у містах та областях, які регулярно потерпають від російських обстрілів. Про таке закриття вже оголосили Prostor та  «Епіцентр».

Лише за пів року в Україні зазнали руйнувань понад 300 тис. кв. м складських площ, а посилення атак Росії на українську логістику за останні два місяці призвело до зростання втрат у цьому сегменті.

Загалом, втрати логістичної нерухомості 2026 року наближаються до рівня 2022 року, коли складський сегмент зазнав найбільших збитків за роки війни. Тоді лише в Київській області ворог знищив 400 тис. кв. м професійних складських площ. 

Раніше ми писали:

• Як влада може підтримати бізнес. В умовах, коли росія розпочала жорстку війну на виснаження економіки України, реагувати на виклики треба миттєво. Що варто робити вже зараз бізнес озвучує сам. Володимир Поперешнюк, співзасновник компанії «Нова пошта», поділився у Facebook своїм баченням виходу із складної ситуації. 
   
• EVA забезпечить безперебійну роботу мережі після атаки на розподільчий центр у Броварах. Мережа EVA завершила первинну оцінку впливу російської атаки на розподільчий центр у Броварах. Попри пошкодження об’єкта, перебоїв у роботі магазинів не очікується.
   
• Стійкість логістики після удару по інфраструктурі: що має перевірити бізнес уже зараз. Українська логістика більше не функціонує виключно в парадигмі операційної оптимізації. Вартість зберігання, швидкість доставки, географія покриття та обсяг складських потужностей залишаються важливими параметрами, однак в умовах повномасштабної війни вони не є достатніми для відповіді на ключове управлінське питання: чи здатен бізнес забезпечити безперервність операцій у разі пошкодження, втрати або раптової недоступності критичної логістичної локації.