Проблема зачинених на замок країн стає очевидною

Проблема зачинених на замок країн стає очевидною

Останній рік виявив ще одну серйозну проблему в міжнародній співпраці, яка негативно впливає, зокрема, за ланцюги постачання, транзит та інші чинники економічної діяльності. Через коронавірус збільшилася кількість країн, які задовго залишаються зачиненими на глухий засув, або тих, куди потрапити досить важко. Якщо ви плануєте свій бізнес, пов’язуючи його з такими територіями, то у першу чергу мусите з’ясувати, чи взагалі зможете потрапити туди, стверджує автор публікації на сторінках видання Logistyka.rp.pl.

Деякі кордони перетнути важко, інші – майже неможливо. З’являються держави, які раніше демонстрували відносну відкритість, але зараз їх уряди використовують пандемію для того, аби зачинитися зсередини на якомога довший період. Чи можна швидко визначити, що влада тої чи іншої країни з якихось причин не зацікавлена у відкритості? Спробуйте відповісти на кілька простих запитань:

  • Чи можна туди прилетіти на літаку?
  • Чи потрібно перед перетином кордону робити щеплення?
  • Чи доведеться перебувати на карантині, перш ніж вас випустять вільно ходити по вулиці?
  • Чи існують якісь додаткові обмеження і як довго усе це триває?

Також не варто забувати, що ціла низка держав і до пандемії неохоче приймали у себе іноземців. Іноді це було пов’язано з війною чи високою загрозою тероризму. Іноді – із сваволею деспотичної влади. Характерним прикладом тут залишається Туркменістан, який уже кілька десятиліть залишається ізольованим від світу. Щоб потрапити туди, потрібно придбати туристичну путівку в авторизованого оператора, а потім ще довго чекати дозволу на в’їзд від профільного міністерства, у якому чиновники вирішують, чи варто впускати вас до країни. Часто відповідь стає негативною, оскільки влада панічно боїться не лише іноземних шпигунів, але й звичайних журналістів чи блогерів. Так само, як у Північній Кореї, там можна потрапити до в’язниці за хибним звинуваченням. Утім, сьогодні такої проблеми у Туркменістані вже немає, адже офіційно немає ані іноземних туристів, ані коронавірсу.

Існує ще така зачинена країна, як Бутан. Усі туристи, окрім громадян Індії, повинні придбати туристичну путівку у місцевому офісі, заплативши тільки за в’їзд по 250 доларів на добу. Щоправда, якщо у цю суму входить вартість проживання в готелі, харчування, гід, машина з водієм тощо, то ціна не виглядає вже настільки високою. Проте зараз Бутан також залишається зачиненим через пандемію. 

Для того щоб отримати візу до багатьох інших країн, також доведеться пройти «сім кіл пекла». Наприклад, для європейців важко потрапити у Росію. Лише від початку цього року РФ обіцяла надати можливість мешканцям ЄС отримувати електронну візу, що значно полегшало би процедуру. Однак, в останній момент запровадження нових правил відклали з січна на середину березня, і поки що невідомо, чи запрацює електронна реєстрація у визначений час. 

Проте навіть з усім цими спрощеннями перебування іноземця в РФ не буде простим. Наприклад, на весь час перебування на території країни необхідно мати медичне страхування з мінімальною сумою покриття у 30 тис. євро. Сума може змінюватися у залежності від регіону. Та варто мати на увазі, що у разі потреби реальну медичну допомогу нададуть хіба що у Москві та Санкт-Петербурзі. Тож, для водіїв з Європи які транзитом перетинають цю величезну країну, дорогий медичних поліс може перетворитися на нікчемний папірець. 

Як не дивно, подібна ситуація складається у Сполучених Штатах. Якщо ви їдете до США, то повинні мати велику гарантовану суму на випадок лікування. Найкращим варіантом вважають страхування типу «усе включено». Лікування у серйозних випадках може коштувати сотні тисяч та навіть мільйони, адже медицина у цій країні одна з найдорожчих у світі. 

Багато інших країн послабили останнім часом свою візову політику. До таких слід віднести Казахстан. Також Таджикистан та Азербайджан запровадили електронні візи, які легко отримати. Проте їм також ще далеко до стану вільних для в’їзду іноземців країн.

Усі ці держави виглядають вигідними для ведення бізнесу, якщо, звісно, подолати бар’єри, які штучно встановлюються. Проте там залишаються й високі ризики.