Паралельний імпорт дозволяє РФ виставляти на полиці відомі брендові товари

Паралельний імпорт дозволяє РФ виставляти на полиці відомі брендові товари

Кращі бренди йдуть з Росії, але їхні товари можна легко знайти в РФ, повідомляє Reuters. Вихід багатьох відомих європейських, американських, японських та інших компаній з ринку країни агресора поки що не обернувся негативним впливом на російських споживачів. Чому?

За словами експертів, справа у так званому паралельному імпорті. Тут може бути довшим час доставки та навіть більша кінцева вартість. Але товари усе ще можна знайти. Головне знати, де та як шукати. Росіяни знову опановують навички радянських покупців, які добре уміли це робити. Утім, проблем поки що у них не так багато. 

Основна зміна відбувається у маршрутах доставки. Крім того, якщо відома компанія відмовляється продавати свій товар напряму, то це можна зробити через посередників. До всього, кремлівська влада дозволила своїй торгівлі ввозити товари з-за кордону і без дозволу власників брендів та торгових марок. 

Також уже з’явилися так звані аналоги, наприклад, Coca-Cola. Напої можна придати як підроблені, а також і справжні. При цьому такі потужні російські продавці, як Ozon і Yandex Market, у рекламі навмисне наголошують, що товар імпортний, щоб споживач не сумнівався у його справжності. Аналогічні дії можна побачити і навколо інших зарубіжних брендів. Якщо їх не можна завезти з країн-виробників, то можна з «дружніх» Казахстану, Узбекистану чи з Китаю. Результатом такої логістики, щоправда, стають не зовсім зрозумілі для покупців кульбіти. Кажуть, що в одному з московських супермаркетів три однакові банки Coca-Cola продавалися за різними цінами, бо були завезені з різних країн. 

Один з відповідальних працівників російської торгової мережі на умовах анонімності пояснив: «Були швидко встановлені контакти та підписані нові контракти з новими партнерами, запущені нові грошові потоки та логістичні ланцюжки поставок з турецькими, польськими та казахстанськими компаніями». 

Яким саме чином вибудовуються ці ланцюги постачання, можна побачити за раптовим сплеском попиту у сусідніх з РФ країнами, кажуть експерти. Це відбувалося одразу після того, як запроваджувалися санкції чи якась відома компанія остаточно покидала російських ринок. 
Китайсько-російська торгівля минулого року досягла рекордних 1,28 трильйонів юанів (186 мільярдів доларів), тоді як експорт Туреччини до Росії підскочив на 61,8% до 9,34 мільярда доларів, а експорт Казахстану – на 25,1% до 8,78 мільярда доларів.

Тож виникає два основних запитання. Перше: чи ті компанії, які гучно гримнули дверима та пішли з ринку країни-агресора, заради додаткового прибутку затулятимуть очі на те, що їх товари й далі доступні росіянам? Друге: як швидку у західних санкціях з’являться ефективні обмеження саме для такого паралельного імпорту? 

По темі: