Новий Шовковий шлях на піку розвитку, але вже відчутні негативні політичні впливи

Новий Шовковий шлях на піку розвитку, але вже відчутні негативні політичні впливи

Обсяги залізничних перевезень між Китаєм і Європою перевищили загальні показники минулого року, тоді як напруженість на польсько-білоруському кордоні призвела до того, що вантажовідправники та експедитори вимушені були думати про альтернативні маршрути. Але це не так просто, як може здаватися. Куди б ви не поглянули, усюди потрібно зважати на політичні моменти, які стають дедалі складнішими.

За даними Китайської залізниці, у січні-жовтні було здійснено 12 605 поїздок на потягах, які перевезли 1,22 млн. TEU, що на 26% і 33% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Також за цей період пропорційно зростали й поїздки у зворотній бік. Насправді, зараз 81% контейнерів, відправлених з Китаю до Європи залізницею, таким же шляхом повертаються назад. 

Надто високі темпи зростання вантажних перевезень залізницею за таким довгим маршрутом само по собі створює проблеми, які не завжди можна оперативно усунути. А тут ще почали виникати перепони політичного характеру у ключових точках перетину кордону.

Як зазначають експерти, останні два роки міжконтинентальний маршрут потерпав від обмежень через пандемію Covid. Тривалі затримки на кордні між Китаєм та Казахстаном стали «нормальним» явищем. Далі вузьке місце з’явилось на переході у Малашевичах між Білоруссю та Польщею. Цього року саме через це час проходження середньостатистичного потягу збільшилася до 30 діб. 

Ще до того, як спалахнула міграційна криза на білорусько-польському кордоні, Китай погрожував припинить рух потягів через Литву, адже з нею виник конфлікт з приводу позиції європейської країни стосовні Тайваню. Але щойно біженці почали штурмувати польський кордон, ситуація стала виглядати настільки загрозливою, що усі замислилися над тим, як обійти Білорусь, яка, досі залишалась основною державою-транзитером між РФ та ЄС. 

Якими ж можуть бути альтернативи? Розглядався російській порт у Калінінграді. Але там, незважаючи на відкриття нового терміналу, зростають затори і без того трафіку, що нині йде через Білорусь. Є ще можливість пустити потяги через Туреччину. Але Мармарайського тунелю під Босфором становить лише 350 000 TEU, тоді як через РФ проходить мільйон. 

Залишається Україна. Однак і тут немає належної потужності. Потенціал терміналу у Мостиськах, який вже використовується на Новому Шовковому шляху, становить 100 000 TEU. Цього замало. Та якщо Росія й Білорусь продовжать демонструвати ненадійність та шантажувати своїм транзитним потенціалом Європу та Китай, не залишиться іншого виходу, як швидко розвивати турецький та український напрямки.