«Нова пошта» розказала про ризики, закладені у новому Законі «Про поштовий з’язок»

«Нова пошта» розказала про ризики, закладені у новому Законі «Про поштовий з’язок»

Днями Верховна Рада ухвалила Закон України «Про поштовий зв’язок». Останній раз зміни до нормативних документів вносили 20 років тому. Як повідомляє Урядовий портал новий закон унормовує низку послуг і вводить визначення понять, повʼязаних з поштовою діяльністю. 

За словами Міністра інфраструктури України Олександра Кубракова новий закон дозволяє зробити крок до сучасних стандартів надання послуг та привести їх у відповідність до європейських норм. 

«Для споживачів поштових послуг ухвалення закону – це зрозумілий механізм захисту прав. Для компаній – це чіткі норми, що стосуються послуг, які роками існують, але досі жодним чином не було уніфіковані. Для країни загалом цей закон унормовує міжнародні перевезення та процес міжнародного поштового обміну. Це рішення стане ефективним інструментом в боротьбі з контрабандою», – прокоментував Олександр Кубраков. 

Новий закон покладає моніторинг якості надання універсальних послуг поштового зв’язку на нацрегулятора – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового звʼязку.

Уперше на законодавчому рівні вводиться поняття «кур’єрська послуга», яка визначається як повноцінна послуга поштового зв’язку.

Новим законом зафіксовано модель доставки та здачі відправлень через поштомати (як засіб поштового зв’язку).

Паперові марки замінять електронні. Це буде повноцінний засіб оплати поштових послуг, придбати які можна буде онлайн.

Закон також встановлює державне регулювання цін (тарифів) тільки на прості та рекомендовані листи вагою до 50 грамів (розцінки визначатиме національний регулятор НКЕК). Раніше воно діяло на весь спектр поштових послуг.

Генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський схвально оцінив нововедення – «Сучасний, ліберальний та європейський Закон «Про поштовий зв’язок» прийнято!», – написав він.

Однак не всі гравці ринку підтримали його думку. Директор з правових питань групи компаній «Нова пошта» Інна Хомич надала розгорнутий коментар, де розкритикувала ряд позицій, які з’явилися у новому Законі. Ось її думка: 

«Ми бачимо позитив у тому, що народні обранці нарешті почали модернізувати поштову галузь, адже вона дуже застаріла. У нормативних актах, що регулюють діяльність пошти, є навіть такі архаїзми, що були прописані ще під пошту СРСР: «папір світлих тонів», колір чорнила, місце нанесення написів на поштове відправлення. Також схвально ставлюся до того, що ми поступово викорінюємо «радянщину» зі свого законодавства та ментальності і замінюємо її європейськими практиками, адже цей закон відноситься до євроінтеграційного пакету реформ.

Але під егідою імплементації галузевої Директиви 97/67/ЄС у нашому випадку ігноруються задекларовані державою принципи дерегуляції та положення цієї ж Директиви.

По-перше, відповідна галузева євродиректива передбачає здійснення регуляції з боку держави лише щодо універсальних послуг, а це так званий пакет доступних базових поштових послуг (пересилання простих та рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей, відправлень для сліпих і посилок без оголошеної цінності до 10 кг), що надаються призначеним оператором поштового зв’язку – на сьогодні це «Укрпошта». Новий закон, натомість, поширює контроль на усі поштові послуги усіх учасників ринку. І це, як говорять в Одесі, дві великі різниці. 

По-друге, країна впевнено крокує курсом дерегуляції бізнесу, а новий закон створює ще одного мега-регулятора, який буде перевіряти вже перевірену роботу учасників галузі. Адже роботу приватних операторів контролюють і Держпродспоживслужба, і Антимонопольний комітет, і податкова, і Держпраці та ін. І цей мега-регулятор також матиме повноваження застосовувати санкції до усіх поштових операторів. 

Важливо  зауважити, що Нова пошта, Meest Express, Delivery та інші поштові компанії сформувалися, проходили стадію становлення та реалізувались як потужні учасники ринку  саме завдяки дерегуляції. Пригадайте, 12 років тому було ліцензування у поштовій сфері. Чи багато ви можете пригадати гучних імен з числа національних поштових операторів? Чи відбувався бум e-сommerce, експрес-доставки?.. Лише коли скасували ліцензування та спростили вхід у ринок, відбувся стрибок у розвитку поштової галузі, що і стало драйвером росту для e-сom.

По-третє, закон мав врегулювати наболіле питання ММПО (місце міжнародного поштового обміну). Справа в тім, що останні 7 років ця категорія була у «сірій зоні». Нормативні документи, що регулювали порядок їх відкриття, погодження чи закриття, втратили чинність. Тобто доступ на ринок ММПО був закритий, а ті вісім компаній, що мали їх, неможливо було притягнути до відповідальності – немає правової підстави. Цю прогалину активно і використовували у контрабандних схемах недоброчесні підприємці. І було б зрозуміло, аби держава вирішила для боротьби із нечесними оборудками залишити ММПО тільки призначеному оператору – «Укрпошті». Але між читаннями з’явилось дуже дивне формулювання: відправлення в ММПО може робити тільки призначений оператор і той, хто має код Всесвітнього поштового союзу. З приватних операторів на даний час такий код має лише одна компанія… Процедури отримання коду ВПС на сьогодні немає, і незрозуміло, хто взагалі його може отримати. Складається враження, що це зроблено для того, аби його ніхто і ніколи не зміг отримати.

Непрозорі практики та схеми ніколи не зможуть допомогти країні побороти контрабанду. Більш того, це створить двох монополістів, які будуть диктувати ринку і кінцевим споживачам свої умови роботи. І регулювати ціни на їх послуги Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, не буде – це ж не універсальна послуга. 

Із появою нового регулятора навантаження на приватних поштових операторів посилиться: збільшиться кількість звітів, паперів, засвідчень, завірених копій і решти бюрократизмів. Треба буде збільшувати  штат, що буде супроводжувати планові та позапланові перевірки, відповідати на всі запити регулятора, формувати аналітику у кращих традиціях «через призму в динаміці шляхом накладення кольорів» тощо. Крім того, кожна перевірка в умовах українських реалій – це ризик отримати штраф чи припис, що просто заблокує твою роботу. Після штрафу від харківських представників Держпродспоживслужби у 325 мільйонів гривень ми це знаємо напевне». 

По темі: