Між Гельсінкі та Таллінном хочуть збудувати тунель

Між Гельсінкі та Таллінном хочуть збудувати тунель

Підводний тунель між Фінляндією та Естонією, який об’єднує дві столиці, готова побудувати компанія підприємця Петера Вестербаки. Проте уряди Фінляндії та Естонії сумніваються, чи можна залишати настільки важливий інфраструктурний проект у приватних руках. Найбільше чиновникам та політикам не подобається надто велика участь китайського капіталу. 

Багато естонців працюють в районі Гельсінкі, щотижня їздять на поромі через море по дві години. Таллінн є популярним туристичним місцем для фінів, і плани щодо тунелю, який з’єднає міста, виглядають вельми привабливими. Адже час у дорозі можна скоротити десь ушестеро – до 20 хвилин.

Одним з головних ініціаторів проекту є Пітер Вестербака, відомий як один із розробників успішної мобільної відеогри Angry Birds. Прикладом для наслідування стали міста Копенгаген у Данії та Мальме в Швеції, які у 2000 році з’єднали мостом. Після цього з’явилася навіть спільна зайнятість, а бізнес та логістика обох міст почала сприйматися як єдине ціле. Те ж саме можна зробити з Таллінном та Гельсінкі, вважає Вестербака. Тільки тут потрібен не міст, а підводний тунель.  

Ще у квітні Фінляндія та Естонія підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у транспортній сфері та обміну інформацією між країнами щодо кількох великих залізничних проектів. Тунель Гельсінкі-Таллінн є одним із таких проектів, але це не є гарантією, що тунель буде побудовано. З іншого боку, можна подати заявку на фінансування до ЄС, оскільки тунель можна використовувати в рамках транспортного сполучення TEN-T. 

Підписуючи згаданий меморандум, естонська сторона зробила зауваження про те, що погодиться на будівництво тунелю лише у тому випадку, якщо цим займеться сама держава. А приватне, тим більше, іноземне фінансування назвали неприйнятним. Іншою умовою для будівництва тунелю є одночасна побудова нової залізниці Rail Baltica, яка з’єднає країни Балтії з загальноєвропейською мережею залізниць. В іншому разі вигоди отримає лише Фінляндія, вважають фахівці. 

До речі, до 2018 року було вже готове техніко-економічне обґрунтування. Також повідомляється, що теоретично тунель можуть збудувати та запустити до 2040 року. Нині Китай готовий використати на його будівництво 88 млрд євро з фонду «Один пояс, один шлях». Також і китайська компанія Touchstone Capital Partners має намір вкласти у цей проект 15 млрд євро. Загалом, гроші не є проблемою, бо європейці можуть знайти не менші суми. Сторони лише виборюються право контролювати тунель після запуску.