Літій-іонні акумулятори доживають свій вік

Літій-іонні акумулятори доживають свій вік

У літій-іонних акумуляторів немає майбутнього. Принаймні не варто сподіватися, що навантажувачі та електромобілі будуть використовувати їх протягом наступних десятиліть, стверджує автор публікації у профільному інтернет-виданні Eurologistics.pl.

Зараз тривають активні пошуки альтернативних матеріалів, більш доступних для світової індустрії. Науковці розглядають можливість створення потужних акумуляторів великої ємності з цинку, натрію та кальцію. 

Зрештою, стаття під заголовком «Li-Ion помер», у якій вперше пролунала теза про закінчення епохи літій-іонних батарей, була опублікована у Power Electronics News ще 2016-го року. Вочевидь, Li-Ion залишиться ще якийсь час як найкраще рішення для автономного живлення портативних електронних пристроїв. Але сподіватися на те, що на цьому матеріалі вдасться збудувати усю транспортну інфраструктуру, не варто. 

Ще одним очікуваним наслідком використання альтернативних матеріалів стане суттєве зменшення вартості акумуляторів. Але найголовніше, що літій не зможе забезпечити потреби світового виробництва після цілковитої відмови від двигунів внутрішнього згорання.

За прогнозами Всесвітнього економічного форуму, в період з 2020 по 2030 рік світовий попит на акумулятори зросте більш ніж у 9 разів, з 282 до 2623 тисяч ГВт·год. Найбільшими секторами попиту стане виробництво легкових електромобілів, а також комерційного пасажирського та вантажного автотранспорту. Якщо не буде винайдено гідної заміни нинішнім тяговим акумуляторам, до кінця десятиліття видобуток таких копалин, як літій, кобальт і нікель має зрости від 4 до 24 разів у порівнянні з 2018 роком. 

Закупівлі та транспортування таких матеріалів вимагатимуть серйозних інвестицій, що є великим викликом, у тому числі для логістики. Також експерти нагадують, що через потребу постачання на великі відстані, а також особливості виробництва літій-іонних батарей, ця галузь збільшить викиди парникових газів у вісім разів з 2018 по 2030 рік. Емісія СО2 зросте до 182 млн т лише у цьому секторі економіки.  

Іронія долі в тому, що перехід на електротранспорт мотивований саме потребою у зменшенні шкідливих викидів. Тож, аби досягти основної мети – декарбонізації – потрібні нові матеріали, більш доступні та менш екологічно небезпечні при переробці.