Китай сприймає Новий шовковий шлях як політичний, а не економічний проект

У той час як політична напруга між ЄС і Китаєм зростає, обидва ринки, здається, зближуються в економічному плані, і все це через Новий Шовковий шлях. На це протиріччя вказав Франс-Пауль Ван дер Путтен, дослідник Інституту Клінгендала.

Учений давно досліджує китайську ініціативу «Один пояс, один шлях» та збирається поділитися своїми висновками, зробивши доповідь на
Європейському саміті Шовкового шляху.

«Якщо ви хочете зрозуміти політику Китаю, вам потрібно подивитися на його економіку. Взаємозв’язок між цими двома чинниками останнім часом лише посилився, їх більше не можна розділити», – стверджує Ван дер Путтен.

Але Європі зовсім інакше сприймає поточну ситуацію. Політичні стосунки між ЄС та Китаєм поступово погіршувалися, проти ринкові стосунки – навпаки. Якщо десять років тому на Новий Шовковий шлях дивилися як на проект з незрозумілим майбутнім, то на сьогодні його вважають таким, що відбувся та став важливим фактором, від якого, зокрема, залежить економічне зростання країн Євросоюзу. 

Тож очевидним є протиріччя, через яке у майбутньому можуть виникнути великі проблеми. Адже «зростаюча Євразія» уже сьогодні починає диктувати свою політичну волю Заходу. На думку Ван дер Путтена, європейці, нарешті, мають зрозуміти, що Китай із самого початку запускав Новий Шовковий шлях через геополітичне суперництво зі США. Саме тому було так багато субсидій. Новий Шовковий шлях надає Китаю багато нових можливостей, адже, з одного боку, поволі ставить у залежність Європу, з іншого боку, дозволяє забезпечувати ланцюги постачання територіями, на яких немає американської військової присутності. 

Нагадаємо, що тільки у період з 2016 по 2020 рік обсяги перевезень цією трансконтинентальною залізницею збільшилися у 7,9 раза. Новий Шовковий шлях відмінно працював навіть під час пандемії, коли проблеми з’явилися усюди. 

Однак сподіватися не безхмарне майбутнє марно. Як пояснив Ван дер Путтен, у 2019 році Єврокомісія опублікувала доповідь, у якій стверджувала, що Китай є не лише міжнародним партнером та економічним конкурентом, а й систематичним суперником. Це привернуло увагу китайського уряду, який усвідомив більш критичне ставлення своїх колег з ЄС. Далі були санкції та контрсанкції. ЄС найбільше стурбований впливом китайських державних структур в ЄС, бо європейців цікавить лише B2B-бізнес. А політичні відносини між ЄС і Китаєм, безумовно, ускладнилися.

Саміт, на якому буде зроблено цю доповідь, має відбутися 7-8 грудня ц. р. в Амстердамі.