Казахстан вже не хоче бути вірним союзником РФ. Найбільша прив’язка – у логістиці
Казахстан поки що дуже близький до Кремля. Економіка країни дуже залежна від РФ, зокрема, через те, що експорт доводиться здійснювати, використовуючи територію Росії для транзиту на Захід. Крім того, Казахстан та Росія монополізували основну частину постачання на Новому шовковому шляху. Досі обидві країни забезпечували основну частину залізничного сполучення між ЄС та Китаєм. На перший погляд, зв’язок двох пострадянських держав виглядає дуже міцним. Але це оманливе враження, стверджує автор публікації у польському економічному виданні Money.pl.
Казахстан уже зараз намагається грати одразу на кількох шахових дошках, що може поступово вивести його з-під впливу Москви. Зокрема, офіційно там заявили, що війна в Україні має закінчитися якнайскоріше. Казахські чиновники відкрито критикують Путіна за його дії та намагаються від нього відмежуватися.
На початку квітня вони підписали декларацію про «Транскаспійський коридор Схід-Захід», завдяки якому нафта і газ могли б надходити до Європи в обхід Москви.
З одного боку, Казахстан 7 квітня проголосував проти призупинення членства Росії в Раді ООН з прав людини, що викликало невдоволення з боку України та США. З іншого боку, казахстанських водіїв попередили, що за наклейки з літерою «Z» можуть оштрафувати доставити до відділку поліції.
Казахстан зараз намагається робити усе, щоб не потрапили в одну компанію з Росією, як це зробила Білорусь. Про це нещодавно сказав заступник глави Адміністрації президента Тимур Сулейменов. Утім, сам очільник держави Касим-Жомарт Токаєв запевняє, що між ним і Путіним немає ніяких суперечок. Вочевидь, таке сидіння на шпагаті не може тривати надто довго. Однак для українців, як і для решти цивілізованого світу, є добра новина: в особі Токаєва Путін не знайшов другого Лукашенка.
Однак Казахстан досі міцно прив’язаний до Росії логістикою. Так, у 2021 році через російську залізницю країна доставила 81 млн тонн продукції. Тоді ж лише 13 млн тонн доставили через морські порти Каспію, однак половина цього обсягу все одно пройшла через РФ.
Нарешті, Казахстан спутаний членством у путінському євразійському союзі, у рамках якого здійснюється до 70% експортно-імпортних операцій країни. І ще влада побоюється війни з РФ, адже кожен п’ятий громадянин країни – російськомовний.
Проте у казахстанському суспільстві ідея «братніх народів» стає дедалі менш популярною. Так, 6 березня до 5 тис. людей вийшли на вулиці на антивоєнну акцію та фактично протестували проти агресії РФ в Україні. Цікаво, що ця акція була узгоджена та навіть підтримала владою. Потім перед консульством Росії в Алма-Ати відбулася чергова акція протесту проти різанини в Бучі. Кілька активістів були заарештовані, але їх відпустили без репресій.
Також Казахстан ще не підписав угоду про цифрову трансформацію з Росією. Її готувалися остаточно оформити під кінець першого кварталу. Але у міністерстві цифрового розвитку Казахстану заявили, що «питання про підписання договору не стоїть на порядку денному».
«У зв'язку з нинішньою ситуацією у світі, міністерство розглядає розробку кількох сценаріїв і готується до кожного з них», - йшлося в офіційній заяві. Щоправда, суть самих «сценаріїв» ніхто не пояснює. Усе це поєднується з нещодавно підписаною декларацією між Грузією, Азербайджаном, Туреччиною та Казахстаном щодо «Транскаспійського коридору Схід-Захід», який є частиною Нового шовкового шляху, але прокладений в обхід Росії.
На початку квітня в уряді Казахстану також оголосили, що «через останні події» (вочевидь, йдеться про війну в Україні) планується суттєво прискорити створення контейнерного хабу для Транскаспійського коридору.
По темі: