Інтеграція в ЄС вимагатиме від українського агроринку переходу на довгострокові контракти

Український аграрний сектор і досі працює переважно за моделлю короткострокових спотових угод, що укладаються лише на кілька місяців наперед, – повідомляє УкрАгроКонсалт. Це дозволяє швидко реагувати на ринкові зміни, проте робить бізнес надто залежним від цінових коливань і нестабільної логістики. Сформувалася ціла екосистема, де більшість учасників звикли жити «сьогоднішнім днем», не плануючи операції наперед.

Водночас європейський ринок, до якого прагне інтегруватися Україна, працює за іншими принципами – із довшими контрактами, що покривають річний чи навіть дворічний період. Така модель дозволяє заздалегідь планувати продажі, логістику, витрати на транспортування та страхувати ризики через хеджування. Це не лише стабілізує ціни, а й забезпечує прогнозованість доходів і зменшує вплив валютних коливань.

В УкрАгроКонсалті переконані, щоб перейти до такої практики, українському агробізнесу доведеться змінити мислення: угода має розглядатися не як короткостроковий заробіток, а як частина системної стратегії. Йдеться про завчасне бронювання логістичних потужностей, фіксацію умов поставок, використання фінансових інструментів для захисту від ризиків та поступовий перехід до довших контрактів. Це дасть змогу уникати стресових цінових гойдалок і підвищити ефективність у довгостроковій перспективі.

Адже іноді стабільність вигідніша за «гарну ціну». Наприклад, фермер, який заздалегідь зафіксував контракт на пшеницю з доставкою навесні, може втратити кілька доларів на тонні порівняно зі спотовою ціною, але отримає гарантію збуту, чітку логістику і захист від раптового подорожчання транспорту чи зниження попиту.

Детальна інформація щодо експорту зернових та олійних культур і продуктів їх переробки, балансів попиту та пропозиції, цінових тенденцій, стану посівів та ходу збиральної/посівної кампанії в країнах Чорноморського регіону доступна на онлайн платформі AgriSupp від УкрАгроКонсалт.

Раніше ми писали:

• Уряд Польщі відмовляється скасувати зернове ембарго для України. У своєму недавньому виступі міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський сказав: «Немає жодного питання про скасування ембарго на українське зерно до кінця року. Підтримка України – так, але не за рахунок польських фермерів та підприємців». Відтак урядовець заперечив положення нової торговельної угоди між Україною та Євросоюзом, яку держави-члени ЄС схвалили 13 жовтня.  
   
• За час війни Україна експортувала 300 тис. тонн зерна як гуманітарну допомогу. За час після початку повномасштабної війни Україна відправила на експорт як гуманітарну допомогу понад 300 тисяч тонн зерна через одеські порти, повідомили у Міністерстві економіки. Збіжжя призначалося для подолання голоду серед населення 18 країн світу. 
   
• Через західний кордон Україна експортує лише 4% зернових. Лише чотири відсотки свого зерна Україна експортує через західні кордони сухопутним транспортом. А 94% обсягу цієї продукції вивозиться через одеські порти. До яких і відбувається основна частина перевезень залізницею.