Експерти оцінили китайський потенціал експорту РФ
На думку експертів, у Заходу є три роки, щоб поставити на коліна путінську Росію, повідомляє Мoney.pl. В іншому разі, якщо санкції працюватимуть неефективно, РФ поволі відновить свій експортний потенціал за рахунок продажів до Китаю та Індії. Звісно, це станеться, якщо ці дві країни залишаться байдужими до розв’язаної Кремлем війни в Україні та погроз решті світу.
У центрі уваги, звісно ж, постачання газу як одне з головних джерел валютних надходжень до Москви. Скоріш за все, через три роки буде збудовано новий газогін, що з’єднає Сахалін та Китай. На початку лютого Кремль підписав з Пекіном 30-річну угоду про транспортування газу. Шимон Кардаш із Центру східних досліджень говорить, що Путін, таким чином, намагається створити альтернативну можливість для експорту взамін європейському напрямку.
Останні звіти показують, що досі аж 83% російського газового експорту були пов’язані з ЄС. Однак напад РФ на Україну 24 лютого ц.р. повністю змінив уявлення представників західного світу про перспективи бізнесу з Кремлем. Настане момент, коли Європа буде готова повністю відмовитися від російський вуглеводнів. Але Путін хотів би самостійно перекрити вентилі та зробити вигляд, буцімто це він карає Європу.
Хоч деталі підписаного з Китаєм 30-річного контракту поки що невідомі, не важно визначити, чого Москва може досягти завдяки такий диверсифікації постачання. Також у ЗМІ просочилися відомості про те, що «Газпром» збирається перекачувати з Сахаліну по 10 млрд кубометрів газу на рік, а приймати його має китайська газова компанія CNPC (China National Petroleum Corporation) у провінції Хейлунцзян.
10 млрд кубометрів – смішне число, яке зовсім не може компенсувати майбутні втрати ринку у Європі. Однак не забуваймо про те, що уже працює ще один газогін «Сила Сибіру» з пропускною спроможністю до 38-40 млрд кубометрів на рік, а також невідомо, які проекти можуть бути розпочаті найближчим часом в екстреному режимі. Крім того, оголошення про початок будівництва нового газогону має для Кремля більше політичне, аніж економічне значення. Завдяки цьому Москва, ймовірно, також шантажуватиме своїх партнерів, на цей раз – китайських.
З іншого боку, новий проект існує поки що лише у заявах та на папері. Невідомо, чи буде він взагалі реалізований. З точки зору будь-якого європейського чи американського аналітика це план, припечений на провал. Але ж росіяни думають по-іншому. Зараз невідомо, чи вони насправді хотіли запускати свій «Північний потік-2», зважаючи на те, як демонстративно «Газпром» нехтував європейськими правилами і що Путін влаштував на газовому ринку ЄС цього року. Китай же зацікавлений в отриманні якомога більшої кількості газу, бо це відповідає його панам з відмови від використання вугілля та поступовій декарбонізації, процес якої розписаний аж до 2060 року.
По темі:
