Дайджест новин від Агенції митних брокерів «Капітал»

Агенція митних брокерів «Капітал» регулярно робить огляди актуальних новин щодо митно-брокерської діяльності, регулювання імпортно-експортних операцій, змін у законодавстві України стосовно умов ведення бізнесу. Пропонуємо ознайомитися з черговою добіркою.

17 жовтня Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України».

Закон повинен підвищити рівень запобігання та протидії переміщенню через митний кордон України товарів, що порушують права інтелектуальної власності, та, як наслідок – сприяти очищенню внутрішнього ринку від контрафактної продукції, яка часто не відповідає встановленим вимогам безпеки.

Прийняттям закону переслідується мета змінити акцент роботи митниці, а саме: зосередитися на протидії переміщенню товарів, які підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, у тому числі боротьбі з контрафактними та піратськими товарами.

Митними органами не будуть застосовуватися заходи щодо призупинення оригінальних товарів (так званої «паралельної торгівлі»). Наприклад, якщо підприємство, не уповноважене правовласником на імпорт товарів певної торговельної марки, здійснюватиме імпорт оригінальних товарів такої торговельної марки, митниця більше не матиме підстав для їх призупинення. Натомість ресурси митниці будуть зосереджені на боротьбі саме з контрафактними товарами.

Законом вносяться зміни до Митного кодексу України, зокрема щодо:

  • визначення термінів: «контрафактні товари», «піратські товари», «товари, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності»;
  • незастосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності щодо переміщення через митний кордон України оригінальних товарів, тобто товарів, які були виготовлені за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у кількості що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником;
  • розширення випадків застосування заходів, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності, у тому числі за ініціативою митного органу;
  • відшкодування витрат, пов’язаних зі зберіганням, знищенням товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності;
  • запровадження можливості дострокового випуску товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності за зверненням власника . Для цього декларант або власник товарів має надати органу доходів і зборів документальне підтвердження досягнення згоди між правовласником та власником товарів щодо їх дострокового випуску.
  • встановлення особливостей призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Такі товари можуть бути знищені за процедурою, визначеною у цій статті, у разі дотримання таких умов:

  • є підозра, що такі товари можуть бути контрафактними або піратськими;
  • товари не є швидкопсувними;
  • інформація про об’єкт права інтелектуальної власності, товари, що його містять, та згоду правовласника на застосування процедури знищення невеликих партій товарів внесена до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.

Даним Законом передбачена можливість за зверненням декларанта отримати від органу доходів і зборів дозвіл на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, без їх розміщення на складі органу доходів і зборів. При цьому зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, без їх розміщення на складі органу доходів і зборів здійснюється за рахунок власника таких товарів.

Проте, у разі отримання органом доходів і зборів інформації від правовласника про наявність ознак порушення його права інтелектуальної власності, розміщення і зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, на складі органу доходів і зборів є обов’язковим.
Значних змін зазнала ст.397 МКУ, серед іншого з переліку випадків застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності зникли – припаси.

А також, передбачено визначення поняття швидкопсувних товарів - товари, строк придатності для споживання або використання яких у разі призупинення їх митного оформлення закінчиться протягом 20 днів з дня такого призупинення.

На відміну від інших товарів, швидкопсувні товари можуть бути поміщені в режим знищення якщо протягом 3 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарiв правовласник у письмовому вигляді поінформує орган доходів і зборів, про те, що наявні ознаки порушення його права інтелектуальної власності та свій намір застосувати процедуру знищення таких товарів; та декларант у письмовому вигляді надасть органу доходів і зборів згоду власника товарів на їх знищення або не надасть заперечення власника товарів щодо їх знищення.

У випадку ненадання декларантом заперечення власника щодо знищення товарів, митне оформлення яких призупинено , орган доходів і зборів вправі вважати, що тим самим надано згоду власника товарів на їх знищення.

У разi відмови власника товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, від поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування після надання органу доходів і зборів згоди на їх знищення або ненадання заперечення щодо їх знищення в , в тому числі недотримання строку, правовласник вважається таким, що уповноважений власником товарів на поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування.

Повний текст закону

12.09.2019 Верховна Рада прийняла розроблений Міністерством фінансів проект Закон №9532 «Про режим спільного транзиту». Набрання чинності відбудеться 25.03.2020 р.

Законопроект покликаний наблизити українське законодавство у митній сфері до митного законодавства Європейського Союзу шляхом імплементації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами відповідно до зобов’язань, закріплених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.Система спільного транзиту з ЄС – це, перш за все, імплементація спеціального програмного забезпечення на митниці, яке дозволить їй працювати синхронно з митницями інших європейських країн.

Прийняття Закону дозволить застосовування Україні європейські транзитні правила, що дасть можливість підприємствам використовувати єдину митну декларацію та єдину гарантію для переміщення товарів від свого складу до складу контрагента. Як наслідок, відбудеться суттєве прискорення та здешевлення руху товарів, від якого «виграють» усі учасники ланцюга постачання – експортери, перевізники, імпортери.
Де-факто Закон впроваджує в національне законодавстві положення Конвенції про процедуру спільного транзиту.

На сьогодні, Конвенція про процедуру спільного транзиту – це спільний правовий режим для 35 країн європейського регіону (члени ЄС, ЄАВТ, Туреччина, Македонія та Сербія), який передбачає спільні правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням спільного ІТ продукту (New Computerised Transit System (NCTS)). + NCTS – це ІТ-продукт, який дає можливість налагодити обмін інформацією з іншими країнами (як митницями так і перевізниками/ імпортерами/ експортерами) в режимі реального часу щодо кожного з етапів митного оформлення та переміщення товарів Законом врегульовано лише ті елементи спільної транзитної процедури, які Україна може застосовувати в межах однієї країни, а саме ¬ основні засади організації та здійснення спільного режиму транзиту товарів через митну територію України, визначення термінології відповідно до Конвенції, порядок і умови декларування товарів у спільному режимі транзиту, здійснення митних формальностей, застосування механізму гарантування сплати митного боргу.

Переміщення товарів через митну територію України у режимі спільного транзиту здійснюється за умови надання суб’єктом режиму митному органу фінансової гарантії забезпечення сплати митного боргу, що може виникнути щодо товарів, поміщених у режим спільного транзиту
Одним з головних елементів Закону є опис митних формальностей, включаючи подачу транзитної декларації та пред’явлення товарів для контролю митним органам. Для прикладу, що митні органи можуть надавати окремим особам статус «авторизованого вантажовідправника» / «авторизованого вантажоотримувача» за умови відповідності критеріям, встановленим Законом. Для таких «авторизованих» осіб передбачено ряд спрощень, (наприклад, можливість подання транзитної декларації безпосередньо до митного органу місця призначення товарів або відправки/отримання переміщуваних за спільною транзитною процедурою товарів безпосередньо з/в свої приміщення). На противагу, у чинному МК України інститут «авторизованого вантажовідправника/ вантажоодержувача» відсутній. Крім цього, Закон передбачає інші спеціальні транзитні спрощення, такі як самостійне накладання пломб, спрощене декларування тощо, які будуть надаватись в дозвільному порядку Державною митною службою України.

Ухвалення Закону започаткує приєднанням до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Для повноцінного приєднання нашій країні необхідно запровадити і використовувати на своїй території положення Конвенції та відповідний ІТ- продукт протягом не менше одного, тільки після чого буде можливість отримати запрошення до Конвенції, що потягне за собою необхідність подальшого доопрацювання митного законодавства.

Повний текст закону
 

Група компаній «Капітал» надає послуги митного брокера в Україні з 2008 року.
Тел. +38 (044) 227-63-71, Fax: +38 (044) 351-16-18  
Сайт http://www.cptl.com.ua/             Публікації компанії