Дайджест новин від Агенції митних брокерів «Капітал» 20.02.20

Дайджест новин від Агенції митних брокерів «Капітал» 20.02.20

Агенція митних брокерів «Капітал» регулярно робить огляди актуальних новин щодо митно-брокерської діяльності, регулювання імпортно-експортних операцій, змін у законодавстві України стосовно умов ведення бізнесу. Пропонуємо ознайомитися з черговою добіркою.

13.02.2020 в Україні набув закон № 440-IX про введення нового формату діяльності Держмитслужби та Державної податкової служби України

Документ спрямований на те, щоб врегулювати норми українського законодавства у зв'язку з проведенням реформи митних та податкових органів. Документ забезпечує функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб та дозволить створити інформаційну базу по митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, на основі знеособленої інформації за експортно-імпортними операціями.

Згідно із законом, Держмитслужба повинна буде регулярно оприлюднити інформацію, що стосується митної вартості товарів, переміщуються через митний кордон України.

Детальніша інформація за посиланням

Кабмін постановою від 12.02.2020 р. № 97 вніс зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів

Зокрема, уточнено, що марка для алкогольних напоїв має містити двомірний штрих-код швидкого реагування (QR-код) та лінійний штрих-код (далі – штрих-код).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб – код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб – підприємців – код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Також Кабмін уточнив положення щодо продажу марок суб'єктам господарювання. Так, продаж марок здійснюватиметься на підставі поданих покупцем марок засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»:

  • заявки-розрахунку кількості марок;
  • довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, у вигляді реквізитів платіжного документа / платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками для готової продукції (для імпортерів та вітчизняних виробників алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований).

У разі ненадходження протягом 24 годин до покупця марок підтвердження про факт одержання засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» інформації, зазначеної в абзацах другому і третьому цього пункту, покупець марок може подати продавцю марок таку інформацію у паперовому вигляді.

Розмір плати за одну марку не зміниться і становитиме:

  • для алкогольних напоїв – 0,1926 гривні,
  • для тютюнових виробів – 0,091 гривні.

Постанова № 97 набрала чинності 19 лютого 2020 року, за винятком змін щодо продажу марок суб'єктам господарювання. Вони почнуть діяти з дня набрання чинності постановою КМУ щодо затвердження нового зразка марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв з використанням штрих-коду та QR-коду.

Детальніша інформація за посиланням

Нові зразки акцизних марок на алкогольні вироби в Україні

З 1 травня 2020 р. запроваджуються марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв вiтчизняного та iмпортного виробництва.
З 1 травня 2020 р. припиняється продаж марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, зразки яких затвердженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14 травня 2015 р. N 296 «Деякi питання запровадження марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв i тютюнових виробiв» (Офiцiйний вiсник України, 2015 р., N 40, ст. 1215).
Відповідна Постанова КМУ (N 74 вiд 12 лютого 2020 р.) набрала чинності 18 лютого 2020.

Нові вимоги до маркування продукції можуть негативно вплинути на бізнес – ЄБА

За вимогами ЄС українські виробники зобов'язані друкувати на упаковках одиниці вимірювань латиницею. На думку бізнес-спільноти, наказ Міністерства економіки, що згодом дозволив використовувати також кирилицю призводить до плутанини та погіршення умов бізнесу.
Про це повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

На сьогодні, згідно з чинною редакцією, уся продукція, яка буде розміщена на ринку України після 1 січня 2021 року, має обов’язково бути маркована латиницею та може додатково мати маркування, нанесене кирилицею. Однак, таке рішення вдовольняє не всі індустрії.
Водночас, нещодавно Міністерством економіки було опубліковано проект змін до Наказу №914, які у разі їх прийняття ще більше погіршать ситуацію. Зокрема, нова запропонована редакція передбачає, що абсолютно вся продукція повинна мати маркування одиниць вимірювання - і латиницею, і кирилицею.

На думку компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, запропонована редакція не лише не вирішує існуючі законодавчі неузгодженості для ряду індустрій (до прикладу, сфери агрохімії, ветеринарних препаратів, тощо), але й суттєво погіршує умови ведення бізнесу для тих індустрій і компаній, які вже змогли виконати вимоги, передбачені чинною редакцією Наказу №914, та наносять маркування виключно латиницею.
Особливо критичним питання є для компаній, які виробляють невеликі вироби, наприклад, навушники, флешки, камери, мобільні телефони та іншу невелику електроніку, тощо.

Адже, на таких виробах часто фізично неможливо нанести маркування та позначки декількома мовами. Таку вимогу часто можна виконати лише шляхом створення окремої виробничої лінії для товарів, призначених для українського ринку.

А це, в свою чергу, призвело б до зростання собівартості таких товарів для українського споживача та до скорочення асортименту товарів, який легально постачається в Україну