Які види складів оподатковуються

Податковим кодексом передбачено, що складські приміщення промислових підприємств не оподатковуються податком на нерухоме майно. Але чи всі такі приміщення підпадають під це визначення? З’ясуємо, власникам яких складських приміщень доведеться сплатити податок.

Виключення з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно будівель промисловості, зокрема складських приміщень промислових підприємств, установлено пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу.

Щодо порушеного питання органами ДФС України було надано декілька роз’яснень, які оскаржувалися в судах різних інстанцій через неоднозначність тлумачення терміна «складські приміщення промислових підприємств». Рішення судів винесено на користь позивачів.

Водночас чинне законодавство не містить визначення поняття «промислове підприємство», а тому правову оцінку спірним відносинам необхідно надавати виходячи із загального поняття «промисловість».

Визначення терміна «промислове підприємство» наведено у наказі № 61, а саме: промислове підприємство - це статутний суб’єкт, який має право юридичної особи і здійснює виробництво та реалізацію продукції певних видів з метою одержання прибутку. Відповідно до визначення, наведеного у Законі № 3390, продукція — це будь-яке рухоме майно, включаючи готову продукцію, сировину та комплектувальний виріб, у тому числі майно, що є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна. Термін «продукція» включає також електроенергію. Об’єкт нерухомого майна (нежитлові будівлі та споруди), який є предметом позову, було передано в оренду іншій особі, отже, не використовувався для виробництва продукції. Надання послуг з передачі нерухомого майна в оренду відповідно до вимог чинного законодавства не може розглядатись як виробництво продукції, і таке підприємство не може використати податкову пільгу, надану пп. «а» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу.

Можливим варіантом визначення терміна «складські приміщення промислових підприємств» є виокремлення складів промислових підприємств із усього загалу нежитлових будівель та споруд, а саме складських приміщень.

Одним із функціональних видів використання складських приміщень є ведення складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту, визначене Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010 (КВЕД), затвердженого наказом № 457; у секції Н «Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність» визначено такий вид господарської діяльності, як «Складське господарство» (код 52.1).

З метою уніфікації об’єктів нерухомості розроблено ДК 018-2000, затверджений наказом № 507, згідно з яким до групи 125 «Будівлі промислові та склади» включено будівлі та споруди, що належать до підкласу 1252.5 «Склади спеціальні товарні».

Зазначений класифікатор призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Об’єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно з термінологією ДК 018-2000:

  • споруди – це будівельні системи, пов’язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт;
  • будівлі – це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

До будівель належать: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, медичних закладів та закладів освіти тощо;

  • інженерні споруди – це об’ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках – огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо.

Одиницею класифікації в ДК 018-2000 є переважно окрема будівля чи інженерна споруда (будинок, дорога, трубопровід тощо).

Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Керуючись принципами ДК 018-2000, як приклад розглянемо будівлю, загальна площа якої складається з таких приміщень (табл. 1):

Таблиця 1

Тип використання

% від загальної площі

Клас згідно з ДК 018-2000

Гуртожиток для робітників

30 

1 130

Офіси кредитної установи

10 

1 220

Склади підприємства торгівлі

20 

1 230

Склади товарні

30 

1 252

Майстерня

10 

1 251

У цьому випадку будівля класифікується таким чином:

  • на рівні двох розрядів коду будівля належить до підрозділу 12 «Будівля нежитлова», оскільки офіси кредитної установи, склади підприємства торгівлі, склади товарні та майстерня, що належать до цього підрозділу, займають найбільший відсоток (70 %) загальної площі;
  • на рівні трьох розрядів – до групи 125 «Будівлі промислові та склади», оскільки склади товарні та майстерня, що належать до цієї групи, займають найбільший відсоток (40 %) загальної площі в межах розділу;
  • на рівні чотирьох розрядів – до класу 1252  «Склади спеціальні товарні», оскільки склади товарні займають найбільший відсоток (30 %) загальної площі в межах групи.

Таким чином, зазначену будівлю слід віднести до нежитлових приміщень до класу 1252  «Склади спеціальні товарні».

ДК 018-2000 побудовано за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування.
Кожна позиція у ДК 018-2000 містить п’ятизначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угруповань.
Загальна структура цифрового коду ДК 018-2000 відповідає такій схемі:

Х — розділ;

ХХ — підрозділ;

ХХХ — група;

ХХХХ — клас;

ХХХХ.Х — підклас.

Цифрові коди ДК 018-2000, що охоплюють класифікаційні угруповання «розділ — клас», повністю відповідають Класифікації типів споруд Євростату (CC).

Гармонізація ДК 018-2000 із СС на рівні чотирьох знаків дасть змогу використовувати національні статистичні дані для зіставлення зі статистичними даними Євростату без перехідних таблиць, а також забезпечить можливість входження через систему перехідних ключів до центральної класифікації товарів ООН (СРС).

 

На рівні класифікаційного угруповання «підклас» забезпечується деталізація класифікаційних угруповань з урахуванням вимог національної економіки та статистики. Рівень підкласу має значення від «1» до «9», причому значення «9» завжди означає іншу продукцію в межах конкретного класу.

З метою забезпечення однозначного віднесення об’єктів класифікації до певних класифікаційних угруповань, полегшення та зручності використання ДК 018-2000 у практичній діяльності на рівні класів у цьому класифікаторі до класифікаційних угруповань даються пояснення, що за будівлі чи споруди включає чи не включає конкретний клас.

Ведення ДК 018-2000 здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Держбуду України. Підставою для змін до цього документа можуть бути зміни у Класифікації типів споруд Євростату і пропозиції міністерств і відомств, внесені та погоджені в установленому порядку.­

Для вивчення складського господарства, аналізу стану його розвитку необхідна класифікація складів. Склад є спеціальним стаціонарним чи пересувним приміщенням або іншим місцем зосередження матеріальних цінностей. Він забезпечує необхідний ступінь їх збереження, як правило, обладнаний власними чи обслуговується залученими засобами механізації (автоматизації) робіт.

Логістичний процес на складі досить складний, оскільки вимагає узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і розподілу замовлень. Логістика на складі охоплює усі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні.

Функціонування усіх складових логістичного процесу має розглядатися у взаємо­зв’язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Умовно весь процес можна поділити на такі три види операцій:

  • спрямовані на координацію служби закупівлі;
  • безпосередньо пов’язані з переробкою вантажу та його документацією;
  • спрямовані на координацію служби продаж.

Оскільки склади використовують у різних сферах логістики (заготівельній, виробничій, розподільчій), вони мають своє призначення та спеціалізацію (табл. 2).

Таблиця 2

Вид складу

Призначення

Склади заготівельної логістики

Спеціалізуються на збереженні сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та іншої продукції виробничого призначення. Ці склади виконують функцію забезпечення виробничих підприємств. Враховуючи орієнтацію на особливості переробки вантажопотоків, господарську приналежність (постачальника-виробника, посередника, виробника-споживача), вони можуть бути умовно розподілені на такі групи:

склади сировинних матеріалів, для яких характерна переробка однорідних вантажів, що постачаються великими партіями, інтенсивними вантажопотоками за ритмічним графіком постачання споживачу; порівняно постійна оборотність дає змогу вести автоматизовану складську переробку вантажів;

склади продукції виробничого призначення влаштовують, як правило, з тарними вантажами з порівняно однорідною номенклатурою

Склади виробничої логістики

Входять до складу організаційної системи виробництва і призначені для забезпечення технологічних процесів. На цих складах зберігаються залишки незавершеного виробництва, прилади, інструменти, запасні частини тощо. Робота таких складів пов’язана з порівняно постійною номенклатурою вантажу, який постачають з визначеною періодичністю і невеликим терміном збереження, що дає змогу автоматизувати обробку вантажу або більше механізувати виконувані операції

Склади розподільчої логістики

Призначені для підтримання безперервності руху товарів зі сфери виробництва до сфери споживання. Основне їх призначення − безперервне забезпечення споживачів, у тому числі роздрібної мережі. Вони можуть належати як виробникам (склади торговельної продукції, розподільчі склади виробників), так і підприємствам торгівлі

Склади готової продукції і розподільчі склади виробників

У різних регіонах збуту (центральні і регіональні склади) обробляють тарні та штучні вантажі порівняно однорідної продукції у межах асортиментного переліку одного виробника із швидким оборотом реалізації великими партіями. Це дає можливість здійснювати автоматизовану і високомеханізовану переробку вантажу

Склади оптової торгівлі товарами народного споживання

Переважно забезпечують дрібних споживачів і роздрібну мережу. Відповідно до свого призначення такі склади концентрують залишки вантажу широкої номенклатури і нерівномірного обороту (іноді сезонного попиту) товару, що реалізується різними партіями

Склади роздрібної торгівлі

Забезпечують роздрібні торговельні мережі, об’єднані зі складом в організаційно-господарську одиницю. Як і на оптових складах, там зберігається товар з дуже великим асортиментом партій, щоб постійно підтримувати в магазинах широкий асортимент товару. Реалізація зі складу здійснюється невеликими партіями з частим постачанням

Склади транспортних організацій

Створюються для тимчасового складування. Це склади залізничних станцій, вантажні термінали автотранспорту, морських і річкових портів, термінали повітряного транспорту. За характером виконуваних операцій вантажопереробки їх відносять до транзитно-перевалювальних. Термін зберігання вантажів зведено до мінімуму, адже такі склади призначено для ефективного й своєчасного забезпечення клієнтів шляхом заміни одного виду доставки (або транспортного засобу) на інший. Вантажі постачаються і відправляються великими партіями

З огляду на численні напрями функціонального призначення складів норма пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу містить уточнення щодо виду економічної діяльності, зокрема складських приміщень саме промислових підприємств.

Таким чином, підприємство, основним видом економічної діяльності якого згідно з КВЕД є складське господарство (код 52.1), не може використати податкову пільгу, надану пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу, а саме виключення із об’єктів оподаткування будівель промисловості, зокрема складських приміщень промислових підприємств.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон № 3390   —   Закон України від 19.05.2001 р. ­ ­№ 3390-VI «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» I. Наказ № 61 — наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 р. № 61 «Про затвердження Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв». Наказ № 457 — наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (КВЕД)». Наказ № 507 — наказ Держстандарту України від 17.08.2000 р. № 507 «Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-200»

Джерело

 

Другие публикации автора: