GPA відкриває нові ринки

Відкриття ринку державних закупівель в Україні надає вітчизняному бізнесу величезні додаткові можливості. Але незрівнянно більшим виглядає ринок держзакупівель 45 країн світу, загальний обсяг якого перевищує $1,7 трлн. Віднедавна українські компанії можуть вільно брати участь у численних тендерах у рамках Угоди СОТ про державні закупівлі (GPA). Про те, як можна скористатися новими можливостями, розповіли начальник відділу міжнародної діяльності департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі, представник України у комітеті СОТ з питань закупівель Тетяна ЛІСОВСЬКА та радник міністра економічного розвитку і торгівлі України, проектний менеджер угоди про тендерні закупівлі країн-членів СОТ Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО

Ми мали бути там раніше
 

Ще мало кому відомо, що аналоги української системи державних закупівель ProZorro у тій чи іншій формі працюють на території десятків країн світу, в тому числі у всіх 28 державах ЄС, США, Канаді, Японії, Швейцарії тощо. Україна приєдналася до угоди GPA лише у травні поточного року. Хоча зважаючи на той факт, що членом СОТ наша держава стала ще у 2009 р., доступ на цей ринок ми отримували аж занадто довго. Утім, так трапилося не лише з тією угодою – як пам’ятаємо, членом СОТ та асоційованим членом ЄС ми також ставали довго і важко.

– Свій ринок державних закупівель Україна зробила доступним для іноземців ще у 2010 р., проте ринки інших держав, що приєдналися до GPA, досі залишалися для нас закритими, – розповідає Т. ЛІСОВСЬКА. – Незважаючи на те, що угода має рамковий характер та доповнюється вимогами законодавства кожної держави окремо, приєднуватися до неї Україна не поспішала. В основному з політичних міркувань.

Сфера державних закупівель – чи не єдина у Світовій організації торгівлі, що вимагає підписання окремої угоди. Коли Україна стала членом СОТ, вона взяла на себе зобов’язання протягом п’яти років приєднатися і до GPA. У 2011 р. робота у цьому напрямку розпочалася, та при владі тоді, як ми пам’ятаємо, була команда Януковича, котра тягла країну у протилежний від Європи бік. Тож відновити процес вдалося лише у 2014 р. І от тепер, коли він завершений, Україна стала повноправним учасником ринку державних закупівель 45 країн, що приєдналися до GPA. А найближчим часом до їх списку мають потрапити ще й Австралія, Китай та інші держави, які ще більше розширять ринок.

За словами Т. ЛІСОВСЬКОЇ, у нинішніх умовах угода GPA має для України надзвичайно важливе значення. Адже всі ми добре знаємо, а багато хто вже й пересвідчився особисто, що доступ на російський ринок стає дедалі важчим. У той же час, державні закупівлі багатьох інших країн світу дозволяють нашим компаніям налагодити збут товарів та послуг найлегшим шляхом – без рекламних кампаній за кордоном, що зазвичай обходяться так дорого, не відкриваючи власні офіси у інших країнах тощо. Треба просто брати участь у тендерах, перемагати у них та виконувати комерційні контракти.

Угода GPA передбачає відсутність будь-якої дискримінації для учасників держзакупівель, – продовжує експерт. – Підприємці з усіх країн, що до неї приєдналися, мають рівний вільний доступ до інформації про оголошені тендери. При цьому порогові обмеження не надто жорсткі – лише 135 тис. євро для постачання товарів та трохи більше 5,2 млн євро для виконання робіт.

Проте великою проблемою залишається той факт, що представники українського бізнесу здебільшого мають дуже загальне уявлення про правила участі у держзакупівлях за кордоном. Більше того, багато хто не знає навіть про саме існування угоди GPA. Нещодавно проведене опитування підприємців та керівників комерційних підприємств показало, що 93% вітчизняних компаній мають потенційну зацікавленість в участі у зарубіжних тендерах держзакупівель, але при цьому 63% навіть не знають, які країни-члени СОТ є учасницями угоди GPA, 88% нічого не чули про англомовні інформаційні ресурси, які містять дані про тендери в різних країнах, а 81% не відчувають потенціалу розвитку, який з’являється в рамках угоди GPA.

Правила міжнародних держзакупівель
 

Угода GPA складається з двох частин. Перша регулює основні правила проведення тендерних процедур, а друга визначає, що кожна країна, яка приєдналася до угоди, у обов’язковому порядку подає пропозиції для широкого загалу і забезпечує безперешкодний доступ до торгів підприємствам з усіх інших країн-учасниць договору. Допускається лише деяка корекція загальноприйнятих правил, які загалом мають залишатися у визначених рамках.

Доступ до ринку державних закупівель відкривається відразу на трьох рівнях:

1) закупівлі центральних органів влади;

2) закупівлі на регіональному та муніципальному рівнях;

3) закупівлі державних підприємств та об’єктів інфраструктури (залізниці, підприємства газо-тепло- водопостачання тощо).

– Ще кілька місяців тому українські підприємства, котрі хотіли взяти участь у держзакупівлях на території інших країн, могли стикатися з цілою низкою проблем, – уточнює Т. ЛІСОВСЬКА. – Наприклад, від наших компаній могли вимагати, щоб для участі у тендерах вони надали угоди про постачання аналогічних товарів/послуг на ринку тієї ж держави, які вони виконували раніше. Або виставляли інші вимоги, які, вочевидь, ставили український бізнес у нерівні умови з іншими конкурсантами. Тепер це заборонено, тож якщо ви як учасник торгів побачите будь-які ознаки дискримінації, можете сміливо оскаржувати умови проведення тендеру.

Втім, угода GPA передбачає низку випадків, коли будь-якого потенційного постачальника можуть зняти з участі у тендері. Йдеться, перш за все, про банкрутів, а також про компанії, які раніше не виконували контракти, не сплачували податки, порушували професійну етику, і про фізичних осіб, котрі мають судимість.

З іншого боку, права потенційних постачальників угодою добре захищені. Так, покупець не може змінювати умови в процесі підготовки та проведення торгів. Якщо навіть він намагатиметься це зробити, до уваги беруться лише ті умови, які були опубліковані на момент оголошення тендеру. При цьому замовник не має права описувати вимоги так, щоб вони вказували на конкретного виробника, бренд тощо.

– У рамках GPA вітаються принципи прозорості та відкритості, – продовжує пані Тетяна. – Організатори торгів, як правило, уникають ситуацій, за яких вони можуть потрапити під приціл посиленої уваги засобів масової інформації та громадських організацій, тож випадки корупції, лобізму, якихось непрозорих дій трапляються там набагато рідше, ніж в Україні. І чим більша сума закупівлі, тим більше гарантій, що тендер буде проведено без будь-яких порушень.

Критерії визначення переможців тендерів такі ж, як у вже відомій українському бізнесу системі ProZorro: спочатку дивляться на ціну, оскільки завжди йдеться про ефективне використання грошей платників податків, а потім перевіряють, чи спроможний претендент забезпечити належну якість товару чи послуги, виконати замовлення у необхідних обсягах у визначені строки тощо.

Регулює угода GPA і строки проведення тендерів: від моменту публікації оголошення до кінцевої дати прийому пропозицій повинно минути 40 днів. Протягом цього періоду учасники тендеру можуть ставити організатору запитання, на які той зобов’язаний відповідати, а також можуть виправляти помилки у наданій документації.

Загалом правила GPA складені таким чином, щоб максимально стимулювати конкуренцію. І це, на думку спеціалістів, дуже добре для українського бізнесу, який цілком спроможний змагатися за замовлення на світовому ринку.

СПРАВКА

GPAinUA – організація, яка підтримує та консультує українських експортерів з питань участі в публічних закупівлях країн GPA (Угода СОТ) та імпортерів з країн-учасниць GPA щодо їх участі в публічних закупівлях в Україні. GPAinUA відкрита для співпраці організація, яка на даний час надає безкоштовні консультації щодо підготовки українських компаній до участі у закордонних публічних закупівлях. Звертайтесь! gpainua@gmail.com facebook.com/gpainua

Проблеми угоди GPA

На жаль, система держзакупівель у рамках угоди GPA не позбавлення деяких вад. Наприклад, досі немає єдиного інформаційного майданчика, на якому публікувалися б оголошення з усіх країн-учасниць. Європейський Союз використовує один портал, США – інший, Канада та Японія – свої. Однак кожна компанія може налаштувати спеціальні сервіси, які допоможуть відслідковувати ситуацію. Скажімо, можна ввести параметри замовлень, які фірма спроможна виконувати, і отримувати на електронну пошту чи мобільний телефон повідомлення про те, що на такому-то ресурсі з’явилося оголошення, яке може її зацікавити.

– Компаніям, які хочуть брати участь у тендерах, зовсім не обов’язково постійно моніторити усі інформаційні ресурси, – пояснює О. МИХАЙЛИЧЕНКО. – Проте їм необхідно заздалегідь довідатися, яким є код їх продукції у різних країнах, адже у ЄС, США та Японії вони визначаються по-різному. Також потрібно навчитися правильно готувати тендерну документацію, беручи до уваги, що вимоги у різних країн різні. Заздалегідь подбайте про наявність сертифікатів та інших документів, що засвідчують фаховий рівень вашої роботи. Якщо ви раніше виконували аналогічні замовлення, покажіть це під час тендеру. Не забувайте й про те, що у більшості країн світу особливу увагу звертають на екологічну безпеку виробництва.

Варто поцікавитися й іншими додатковими умовами участі у зарубіжних держзакупівлях. За словами експерта, брати участь у них не може будь-хто, наприклад, компанія, що лише вчора була зареєстрована та не має на своєму балансі нічого, крім комп’ютера і телефона в орендованому офісі. Тендерні комісії перевіряють технічну спроможність потенційного учасника торгів виконати замовлення і звертають увагу на його фінансовий стан. Наприклад, можуть поставити вимогу показати наявність депозиту із сумою коштів не менше 3% від обсягу контрактного замовлення або надати якісь банківські гарантії чи щось іще.

Проблемою для багатьох українських компаній залишається і складання документації іноземною мовою. Як правило, вона має біти написана мовою тієї країни, у якій оголошуються торги.

– На жаль, попередня практика участі наших компаній у зарубіжних тендерах свідчить про те, що під час підготовки документації претенденти роблять чимало помилок, – констатує радник міністра. – Найбільш поширеними є неправильне заповнення бланків і неправильна форма подання пропозицій. Часом наші підприємці можуть не там підписи поставити чи навіть наробити арифметичних помилок. Але слід пам’ятати, що на виправлення огріхів у документах у кожного є і час, і можливість. Через помилки компанію дискваліфікують тільки у тому разі, якщо вона не виправить їх своєчасно.

Більшість тендерів у рамках угоди GPA відбуваються на відкритих засадах, але бувають і закриті торги. Їх умови більш жорсткі. Так, строк подання документів на такі тендери може бути скорочений до 25 днів. Комісія попередньо визначає від 5 до 20 претендентів, спроможних, на її думку, здійснити поставку, і лише їм відкриває суть замовлення. Решта процедур аналогічна до відкритих тендерів.

За словами О. МИХАЙЛИЧЕНКА, цікавість українського бізнесу до потенційних можливостей у рамках угоди GPA дуже велика. Головне зараз – здолати психологічний бар’єр та примусити себе вийти на міжнародний рівень державних закупівель.

Зі свого боку, Т. ЛІСОВСЬКА відзначила, що попри відсутність детальних інструкцій стосовно того, як брати участь у тендерах на території Польщі, Німеччини, Канади, США тощо, її департамент готовий допомогти кожному, хто зважиться вести бізнес у запропонованому GPA форматі. Зараз спеціалісти шукають кілька компаній, з якими представники департаменту пройдуть усі тендерні процедури. На основі набутого досвіду департамент планує створювати докладні інструкції, як крок за кроком вдало вийти на ринок держзакупівель у кожній країні-учасниці угоди GPA. Пізніше такі документи стануть доступними для широкого загалу.

Підтримка таких пілотних проектів полягатиме у:

  • забезпеченні доступу до інформації про тендери за кордоном;
  • допомозі у підготовці тендерної документації;
  • консультаціях стосовно виконання тендерних вимог;
  • аналізі зарубіжних ринків держзакупівель;
  • допомозі у врегулюванні ймовірних суперечок тощо.
Теги: 
Другие публикации автора: