Дерегуляція в дії – скасовано близько 300 урядових актів

0
247

Напередодні Дня Святого Миколая Мінекономрозвитку зробило подарунки українському бізнесу – було ухвалено Стратегію реформування системи державного нагляду (контролю), розроблену Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, та скасовано близько 300 урядових актів, які давно вже були неактуальними і лише створювали зайвий тиск на бізнес.

Реформуваня  інспекційної системи

На сьогодні діяльність органів державного нагляду (контролю) спрямована на виявлення та застосування санкцій, а не на запобігання правопорушенням чи мінімізацію ризиків. Повноваження інспекційних органів дублюються, що створює подвійне навантаження на український бізнес. Більше того, не існує системи оцінки ефективності державного контролю.

«99% перевірок націлені на фіксування порушення. Їх мета – карати, а не проводити профілактику та гарантувати безпеку. Кореляція між перевірками та безпекою сьогодні відсутня», ؎ пояснює Перший віце-прем’єр міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України  Степан Кубів.

Для того, щоб подолати всі ці проблеми і покращити бізнес-клімат в Україні, Мінекономрозвитку  розробило Стратегію реформування системи державного нагляду (контролю). Її головна мета – перетворити систему нагляду і контролю на систему управління ризиками.  Таким чином, Стратегія передбачає вдосконалення ризик-орієнтованого підходу,  переорієнтацію інспекційної системи на запобігання порушенням та підвищення відповідальності інспекторів. Вона також мінімізує корупційні ризики шляхом автоматизації відбору критеріїв для перевірок.

Реалізація Стратегії включає формування індивідуального переліку вимог до кожного виду бізнесу, оцінку важливості кожної вимоги та створення позитивного стимулу для дотримання цих вимог, як наприклад публічний рейтинг бізнесу. Ризик-орієнтований підхід буде запроваджуватися через створення національного переліку небезпек. Перевірятися будуть лише найважливіші вимоги, а після – буде оцінюватися ефективність регулювання та органів за станом небезпек.

Готуючись до реалізації Стратегії, Державна регуляторна служба і Офіс ефективного регулювання, за підтримки Мінекономрозвитку, вже запустили пілотний модуль планування заходів державного нагляду. «Це єдиний онлайн-портал, що містить всі плани перевірок, всі вимоги до бізнесу, які будуть перевірятися, а також результати самих перевірок і їх оскаржень. За перші 10 днів роботи модулю ним скористалося більше 50 000 користувачів, отже запит від бізнесу на такий інструмент існує. Ми будемо надалі вдосконалювати його, щоб до 2020 року національна система управління ризиками запрацювала повноцінно», – зазначив перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

За словами керівників Міністерства втілення Стратегії у життя дозволить зменшити рівень корупції, рівень витрат з бюджету на забезпечення роботи системи нагляду (контролю) та ефективніше реагувати на виявлені ризики. Водночас бізнес точно знатиме суть перевірок і довірятиме державі більше.

Більше про реформу інспекційної системи дивіться в презентації:  http://bit.ly/2B8jbTU

Промислово-дерегуляційний Кабмін: що зміниться для українського бізнесу?

За ініціативи Мінекономрозвитку Уряд скасував близько 300 урядових актів, які давно вже були неактуальними і лише створювали зайвий тиск на бізнес; ухвалив низку рішень на підтримку української промисловості.

Уряд спрощує розміщення іноземних організацій в Україні. «Представництва іноземних фірм та банків більше не будуть змушені погоджувати питання, пов’язані з придбанням, перебудовою чи орендою приміщення, з Генеральною дирекцією по обслуговуванню іноземних представництв. Якщо іноземне підприємство та фінансова установа хоче купити нерухомість в Україні, зможе це спокійно робити без зайвої дозвільної роботи. Це ще більше відкриє Україну для міжнародних партнерів і сприятиме залученню інвестицій», – прокоментував рішення Уряду Перший віце-прем’єр міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

Уряд також запропонує Президентові України скасувати Указ №436 та Укази, якими вносяться зміни до нього. Сьогодні, всупереч статті 133.3 Податкового кодексу України, податківці систематично штрафують підприємців за порушення норм Указу Президента №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Відтак, в разі втрати чинності Указу Президента №436 будуть скасовані штрафи за:

  • перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах,
  • неповне оприбуткування готівки у касах,
  • витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції та інших касових надходжень на виплату заробітної плати,
  • перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки,
  • проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа,
  • використання одержаних в банку готівкових коштів не за цільовим призначенням.

Уряд підтримав пропозицію Мінекономрозвитку скасувати необхідність проведення переоцінки запасів корисних копалин кожні 5 років. До сьогодні усі надрокористувачі зобов’язані були проводити державну оцінку запасів родовищ корисних копалин через кожні 5 років експлуатації ділянки надр, незалежно від зміни кількісних показників запасів вуглеводнів. Монопольним правом на таку оцінку користувалася Державна комісія України по запасах корисних копалин. Відтак, скасування такої норми дозволить зменшити витрати бізнесу.

Крім цього, Кабмін лібералізував умови використання касових апаратів. Тепер касові апарати буде обов’язково використовувати лише у тому випадку, якщо річний обсяг розрахункових операцій перевищує 500 тис. грн. «Кошти, які малий бізнес змушений витрачати сьогодні на придбання касових апаратів, необґрунтовані. При цьому він повинен не лише їх придбати, а й систематично звітуватися, витрачаючи й без того обмежені ресурси на заповнення папірців. Це неефективно, тому ми вирішили підняти річний ліміт для операцій без касових апаратів до 500 000 грн. За підрахунками Офісу ефективного регулювання економія від цього рішення для однієї компанії становитиме 22 735 грн, а для економіки України в цілому – 34 млн грн», – зазначив перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Щоб забезпечити українські підприємства хімічної промисловості сировиною, Уряд суттєво розширив переліки компаній (додав вісім нових), які отримують квоти на отримання та ввезення сировини (таких речовин як толуол, ксилол, сольвент, тощо) без сплати акцизу, та створив перелік підприємств, які отримують квоти на отримання та ввезення уайт-спіриту без сплати акцизу.

Нарешті, Уряд удосконалив механізми розмитнення товарів у портах, щоб пришвидшити контрольні процедури та мінімізувати людський фактор у цьому процесі. Раніше за відсутності попередньо поданої електронної інформації про товари на борту судна, порт не дозволяв судну закордонного плавання заходити до своєї акваторії. Відтепер за відсутності інформації про товари в електронному вигляді буде заборонене лише вивантаження товарів. Вивантаження дозволятиметься через 24 години після надання такої інформації.

Більше про промислово-дерегуляційний Кабмін шукайте в презентації: http://bit.ly/2zkc2wV