АМКУ досліджує вплив Митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності на ринки оптової та роздрібної торгівлі товарам

0
232
26 червня 2017 року під керівництвом державного уповноваженого Антимонопольного комітету України Агії Загребельської відбулася робоча зустріч «Дослідження впливу Митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності на ринки оптової та роздрібної торгівлі товарами, в т.ч. через мережу Інтернет на прикладі ринку постачання та реалізації мобільнихтелефонів (смартфонів)».
 
На робочій зустрічі були присутні представники  Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України, Європейської бізнес асоціації, Спілки Українських Підприємців, представники виробників електронної техніки патентні повірені та інші учасники ринку та науковці.
 
Під час робочої зустрічі учасники обговорювали низку питань, які стосувались:
 - З’ясування мети запровадження Митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності та його вплив на конкуренцію;
- Виявлення проблемних питань, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чиобмеження конкуренції на ринку послуг роздрібної та оптової торгівлі через мережу Інтернет, зокрема, мобільними телефонами;
- Хто оцінює достатність доказів для прийняття рішенняпро наявність ознак порушень та відповіднопризупинення оформлення товарів?
- Чи всі оригінальні товари, що ввозяться імпортерами не зазначеними в Митному реєстрі, автоматично підозрюються в контрафактності?
- Ознаки контрафактного товару, механізм визначення товару таким?
- Алгоритм дій (документи, що необхідно подати) суб’єктів господарювання для убезпечення зупинення митного оформлення оригінального товару, що імпортується та міститься в реєстрі, якщо він завозиться: суб’єктом, зазначеним правовласником у пункті 5 заяви; суб’єктом, зазначеним правовласником у пункті 7 заяви.
 
Учасники робочої зустрічі у ході обговорення зазначили позитивні та негативні аспекти, що виникли або загострились післязапровадження Митного реєстру, за наслідком особливостей правозастосування митного законодавства та законодавства з питань інтелектуальної власності всіма зацікавленими особами.
 
Позитивні:
- виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань за результатами запровадження Митного реєстру;
- протидіяза допомогою Митного реєстру ввезенню контрафактних товарів;
- сприяння інструменту «Митного реєстру» в боротьбі з підробкамита контрафактом;
- створення за рахунок запровадження Митного реєстру сприятливих умов для залученняінвестицій в Україну.
 
Негативні:
- занадто широке застосуваннявизначення «контрафактних товарів»;
- відсутністьефективного механізму відповідальності правовласників за можливість реєстрації охоронних документів на об’єкти суспільних надбань як на об’єкти прав інтелектуальної власності та подання некоректної інформації до Митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності;  
- відсутність грошового забезпечення як стримуючого фактору для недобросовісних користувачів;  
- відсутність ефективного механізму відповідальності патентних повірених за некоректні дії, що призвели до реєстрації об’єктами прав інтелектуальної власності тих, що такими не є; дуже велика кількість об’єктів прав інтелектуальної власності в Митному реєстрі, що спричинено зазначеними вище недоліками;
- відсутність швидкого та ефективного механізму припинення чинності патентів, які отримані внаслідок зазначених вище порушень;
- автоматичне сприйняття товару, який  ввозиться не правовласником або зазначеними ним особами, як такого, що має ознаки контрафактного, митне оформлення якого має бути призупинено.
 
Узагальнена інформація стосовно результатів анкетування учасників робочої зустрічі з окремих питань
Агія Загребельска оприлюднила результати анкетування на сторінці фейсбуку. 
Заповнило анкети 36,67% присутніх, але анкетування та збір інформації продовжується.
 
1. Термін «контрафактні товари» у Митному кодексі України потребує доопрацювання
54,55% - потребує доопрацювання 
18,18% - коректний термін
9,09% - не коректний терміни
18,18% обрали "інший варіант" (користуватись формулюванням з преамбули ТРІПС/директиви ЄС 608)
 
81,82% навели свої варіанти ознак контрафактної продукції, серед яких:
- тотожна з оригінальною торгівельною маркою;
- схожа до ступеню змішування з оригінальною торгівельною маркою;
- тотожнє чи схоже упакування;
- тотожнє чи схоже зазначення виробника;
- відсутність дозволу правовласника на виробництво, продаж або інше використання товарів, які є об'єктом права інтелектуальної власності; 
- низька якість продукту, який загрожує безпеці;
- відсутність сертифікації;
- нижча ціна за оригінал;
- небезпечний вміст для споживача;
- наявність торгівельної марки на товарі, нанесеної без дозволу її праволасника;
- невизначене походження;
- постачання за відсутності погодження;
- відсутність документації українською мовою;
- вводить в оману щодо виробника;
- не має узагальнених ознак і не може бути ніколи;
- індивідуально для кожного товару.
 
2. Митний реєстр є дієвим механізмом боротьби з контрафактною продукцією.
54,55% вважають Митний реєстр дієвим механізмом боротьби з контрафактною продукцією 
36,36% не вважають Митний реєстр дієвим механізмом боротьби з контрафактом 
9,09% не визначились
 
54,55% зазначили основні, на їх думку, недоліки Митного реєстру, серед них:
- відсутність окремого структурного підрозділу ДФСУ, який опікується питаннями захисту ОПІВ та введенням реєстру;
- не зручна форма реєстру, представлена на сайті;
- внесення промислових зразків;
- використання з метою маніпуляцій;
- можливість виробника контролювати ринки на рівні держави, обмежуючи альтернативні канали імпорту;
- грошовий бар'єр 150 Євро, що створює перешкоди імпорту для добросовісних власників предметів, наприклад приватних осіб, що переміщують товар, і у той же час є прогалиною, яку використовують недобросовісно;
- відсутність відповідальності правовласників у разі зловживання правами;
- широке тлумачення;
- надмірна дискреція правозастосування.
 
18,18% вважають, що Митний реєстр не має недоліків
 
73,73% зазначили основні, на їх думку, переваги Митного реєстру, серед яких:
- захист від підробок;
- боротьба з контрафактом;
- сприяння захисту прав інтелектуальної власності;
- розвиток добросовісної конкуренції;
- зупинення контрафактного товару на кордоні;
- захист споживача від підробок;
- виконання Україною зобов'язань СОТ та Асоціації з ЄС;
- зупинка продукції з можливістю перевірки походження товару;
- знищення контрафактної продукції;
- створення додаткового бар'єру для порушників;
- проста реєстрація;
- захист інтересів власників (виробників), офіційних дистриб'юторів;
- механізм зупинення порушень ПІВ.
 
54,55% вважають, що за допомогою Митного реєстру конкуренція в Україні не розвивається 
18,18% вважають, що Митний реєстр розвиває конкуренцію 
9,09% вважають, що Митний реєстр не впливає на конкуренцію
 
3. Міжнародний принцип вичерпання прав є більш вигідним для України.
90,91% вважає більш вигідним для України міжнародний принцип вичерпання прав
9,09% - національний
Більш детальну про міжнародний та націиональній принцип вичерпання прав можно ознаймитись у статті Нани Чорної 
 
4. У разі призупинення розмитнення товарів, зазначених в Митному реєстрі, питання було вирішено шляхом звернення  до суду, домовленістю з правовласником.
 
90,91% відповіли, що вони або їх знайомі стикатись з призупиненням розмитнення товарів, зазначених в Митному реєстрі. З них вирішили питання: 
20% - зверненням до суду;
20% - домовленістю з правовлаником;
20% - відмовились від розмитнення;
10% - нікуди не звертались;
10% - звертались до суду або відмовлялись від розмитнення;
10% - вносять ОПІВ до реєстру;
10% - просто надали дозвіл.
 
У межах дослідження, що триває, Антимонопольний комітет України очікує від органів влади, організацій, суб’єктів господарювання, науковців інформацію, яка дасть змогу зробити об’єктивні, фахові і повні висновки та підготувати пропозиції з метою вирішення низки проблемних питань.